Минуло більше двох років з моменту прийняття Закону України № 466-ІХ, яким було внесено до Податкового кодексу України положення про контрольовані іноземні компанії, та з 1 січня 2023 року ця норма почала працювати в повній мірі. Які ж головні наслідки цього Закону можуть відчути власники іноземних компаній в Україні?
Для початку невеличкий екскурс до Закону № 466-ІХ та, власне, нововведень до Податкового кодексу України. Чинна редакція ПК, зокрема її стаття 392 передбачає, що резидент України має щорічно подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК) та, в окремих випадках, сплачувати податки з нерозподіленого прибутку КІК. Також виникло зобов’язання повідомляти податкову про:
- реєстрацію нових компаній за кордоном;
- здійснення будь-яких дій стосовно таких компаній (продаж або купівлю часток у вже існуючих, зміну структури власності або контролю);
- ліквідацію підконтрольних іноземних компаній.
Новий Закон було інтегровано в українське податкове законодавство поступово – першим почав діяти обов’язок про подання повідомлень щодо заснування нових компанії або внесення змін до поточних. Це зобов’язання почало діяти з 1 січня 2022 року – резидент України мав повідомити у 60-ти денний термін податкові органи про реєстрацію нових компаній за кордоном або про внесення змін до вже існуючих. Через наслідки військового стану в країні дію цього положення було призупинено, але поновлено в листопаді 2022. Відповідно, резиденти України, які заснували компанії за кордоном у 2022 році, мали подати відповідні повідомлення упродовж 60 днів з дати відновлення дії цього обов’язку.
З початку 2023 року почала діяти інша частина КІК-зобов’язань – звітування про фінансові результати підконтрольних іноземних компаній. Що це означає? Кожен власник/контролер іноземної компанії, що являється податковим резидентом України, має подати до податкової звіт про контрольовані іноземні компанії. Такий звіт подається одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи (тобто до 01 травня 2023). Звіт має включати повні реєстраційні дані КІК та копію фінансової звітності такої компанії.
Основна мета КІК законодавства – контроль за іноземними прибутками власників КІК, а також оподаткування таких прибутків. Іншими словами – держава отримала право оподатковувати доходи іноземних компаній українців, якщо з таких доходів ще не платились податки в країні реєстрації. Якщо до кінця звітного періоду на балансі КІКу залишається нерозподілений прибуток, його власник зобов'язується заплатити в Україні 18% ПДФО + 1,5% військового збору.
Однак є виключення. Податок не сплачується, якщо:
1. Сумарний річний оборот усіх іноземних компаній резидента України не перевищує 2 млн. євро.
2. КІК є публічною компанією, акції якої розміщено на світових фондових біржах.
3. Між Україною та країною реєстрації КІК є дійсні податкові угоди; та виконується одна з двох вимог:
- КІК фактично сплачує податок на прибуток у країні реєстрації за ставкою не нижче 13%;
- прибуток, отриманий від дивідендів/відсотків/роялті, не перевищує 50% загального доходу компанії.
Таким чином, оподаткування доходів іноземної компанії в багатьох випадках не є серйозною загрозою. Чого не скажеш про санкції за порушення КІК-вимог. Законодавством встановлено чіткий та вичерпний перелік обставин, за яких до платника податків можуть бути застосовані штрафи – за неподання звіту чи надання некоректних відомостей — штраф до 2,7 млн. гривень. У разі несвоєчасної сплати податку – 18% ПДФО, 1,5% військового збору та штраф у розмірі 25% від суми зобов'язань.
Зважаючи, що в Україні з 2023 почав діяти CRS (автообмін податковою інформацією), податкові органи отримали дуже ефективний ресурс для збору інформації про іноземні доходи українців. З урахуванням того, що цього року подача КІК-звітності відбудеться вперше, а практика адміністрування цього процесу повністю відсутня – часу на підготовку залишилось доволі небагато. До кінця квітня необхідно підготувати фінансову звітність своєї КІК, легалізувати її в України, скласти звіт та разом з податковою декларацією подати до контролюючих органів. Тому, для уникнення негативних наслідків, варто зайнятись цим питанням вже зараз.
Ключові слова: КІК, контрольовані іноземні компаніі, оподаткування нерезидентів, декларування доходів.
Для початку невеличкий екскурс до Закону № 466-ІХ та, власне, нововведень до Податкового кодексу України. Чинна редакція ПК, зокрема її стаття 392 передбачає, що резидент України має щорічно подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК) та, в окремих випадках, сплачувати податки з нерозподіленого прибутку КІК. Також виникло зобов’язання повідомляти податкову про:
- реєстрацію нових компаній за кордоном;
- здійснення будь-яких дій стосовно таких компаній (продаж або купівлю часток у вже існуючих, зміну структури власності або контролю);
- ліквідацію підконтрольних іноземних компаній.
Новий Закон було інтегровано в українське податкове законодавство поступово – першим почав діяти обов’язок про подання повідомлень щодо заснування нових компанії або внесення змін до поточних. Це зобов’язання почало діяти з 1 січня 2022 року – резидент України мав повідомити у 60-ти денний термін податкові органи про реєстрацію нових компаній за кордоном або про внесення змін до вже існуючих. Через наслідки військового стану в країні дію цього положення було призупинено, але поновлено в листопаді 2022. Відповідно, резиденти України, які заснували компанії за кордоном у 2022 році, мали подати відповідні повідомлення упродовж 60 днів з дати відновлення дії цього обов’язку.
З початку 2023 року почала діяти інша частина КІК-зобов’язань – звітування про фінансові результати підконтрольних іноземних компаній. Що це означає? Кожен власник/контролер іноземної компанії, що являється податковим резидентом України, має подати до податкової звіт про контрольовані іноземні компанії. Такий звіт подається одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи (тобто до 01 травня 2023). Звіт має включати повні реєстраційні дані КІК та копію фінансової звітності такої компанії.
Основна мета КІК законодавства – контроль за іноземними прибутками власників КІК, а також оподаткування таких прибутків. Іншими словами – держава отримала право оподатковувати доходи іноземних компаній українців, якщо з таких доходів ще не платились податки в країні реєстрації. Якщо до кінця звітного періоду на балансі КІКу залишається нерозподілений прибуток, його власник зобов'язується заплатити в Україні 18% ПДФО + 1,5% військового збору.
Однак є виключення. Податок не сплачується, якщо:
1. Сумарний річний оборот усіх іноземних компаній резидента України не перевищує 2 млн. євро.
2. КІК є публічною компанією, акції якої розміщено на світових фондових біржах.
3. Між Україною та країною реєстрації КІК є дійсні податкові угоди; та виконується одна з двох вимог:
- КІК фактично сплачує податок на прибуток у країні реєстрації за ставкою не нижче 13%;
- прибуток, отриманий від дивідендів/відсотків/роялті, не перевищує 50% загального доходу компанії.
Таким чином, оподаткування доходів іноземної компанії в багатьох випадках не є серйозною загрозою. Чого не скажеш про санкції за порушення КІК-вимог. Законодавством встановлено чіткий та вичерпний перелік обставин, за яких до платника податків можуть бути застосовані штрафи – за неподання звіту чи надання некоректних відомостей — штраф до 2,7 млн. гривень. У разі несвоєчасної сплати податку – 18% ПДФО, 1,5% військового збору та штраф у розмірі 25% від суми зобов'язань.
Зважаючи, що в Україні з 2023 почав діяти CRS (автообмін податковою інформацією), податкові органи отримали дуже ефективний ресурс для збору інформації про іноземні доходи українців. З урахуванням того, що цього року подача КІК-звітності відбудеться вперше, а практика адміністрування цього процесу повністю відсутня – часу на підготовку залишилось доволі небагато. До кінця квітня необхідно підготувати фінансову звітність своєї КІК, легалізувати її в України, скласти звіт та разом з податковою декларацією подати до контролюючих органів. Тому, для уникнення негативних наслідків, варто зайнятись цим питанням вже зараз.
Ключові слова: КІК, контрольовані іноземні компаніі, оподаткування нерезидентів, декларування доходів.